ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ПРИ ПЕРЕХОДІ В ОНЛАЙН-ФОРМАТ

2020 ◽  
pp. 5-15
Author(s):  
Зоя Гаркавенко
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Online Education ◽  
Digital Literacy ◽  
Formal Education ◽  
Vocational Education And Training ◽  
Research Review ◽  
Review Journal ◽  
New Paradigm ◽  
Digital Competence ◽  
Information Technology Education

У статті презентовані результати емпіричного вивчення проблеми адаптації професійної освіти до онлайн-режиму в ситуації вимушеного карантину. Мета дослідження полягала в створенні моделі компетенцій викладача / тренера для забезпечення освітньої діяльності онлайн. Обставини гостро актуалізували нагальну потребу забезпечення безперервності освітньої діяльності в нових умовах, показали реальний стан психологічної готовності фахівців освітянської галузі до діяльності в умовах невизначеності. Ключовими ознаками цього стану можна вважати певну фахову та психологічну дезорієнтацію, яка поставила під загрозу якість і сталість результатів освітньої діяльності. Фахівці формальної й неформальної освіти були змушені швидко адаптуватися до нових умов, в основі яких – цифрова трансформація. Фокус уваги нашого дослідження зосереджено на фахівцях, які працюють у сфері післядипломної освіти. Важливим аспектом досліджуваного питання є певна плутанина щодо сутності онлайн-навчання. Це стосується різнотлумачення у середовищі фахівців поняття «дистанційне навчання», зокрема розрізнення синхронного (в режимі реального часу) і асинхронного (у відкладеному часі) режимів освітнього процесу. Принципові відмінності у підходах до методів та психологічних технологій їх застосування вимагають особливої підготовки відповідних фахівців. Результати презентованого дослідження розкривають ряд психологічних труднощів, з якими зіткнулись фахівці післядипломної освіти в ситуації необхідності переведення діяльності в онлайн-режим. В першу чергу, це навчальна діяльність із питань підвищення кваліфікації, проведення навчальних курсів для дорослої аудиторії. Важливим завданням для викладачів / тренерів постало збереження сутнісних ознак і результатів такого навчання: інформація, інструментарій і досвід, які наявні в офлайн-режимі навчання. Основним результатом дослідження можна вважати визначення ключових напрямів психологічної підготовки фахівців до роботи в онлайн: психологічна готовність до управління груповою динамікою та обмеженими комунікаційними інструментами, цифрова компетентність – володіння специфічними цифровими навичками (платформи, програми, окремі інструменти роботи в онлайн), методична компетентність – здатність добирати та поєднувати прийоми й техніки роботи з інформацією, адаптовані до онлайн-середовища. Література Василенко, О.В. (2014). Розвиток системи неформальної освіти дорослих в умовах соціально-економічної кризи. Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності, 2(2), 138– Ващенко, Л.І. (2019). Підготовка фахівців для роботи з дорослими у сфері неформальної освіти. Імідж сучасного педагога, 4(187), 24– Корбут, О.Г. (2017). Дистанційне навчання: моделі, технології, перспективи. Режим доступу: http://confesp. fl. kpi. ua/ru/node/1123. Плинокос, Д.Д., & Коваленко, М.О. (2016). Неформальна освіта: теоретичні аспекти і наукові підходи. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 29, 53–60. Сисоєва, С.О., & Осадча, К.П. (2019). Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України. Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання, 70(2), 271– Harasim, L. (2000). Shift happens: Online education as a new paradigm in learning. The Internet and higher education, 3(1-2), 41– Iordache, C., Mariën, I., & Baelden, D. (2017). Developing digital skills and competences: A quick-scan analysis of 13 digital literacy models. Italian Journal of Sociology of Education, 9(1), 6– Kebritchi, M., Lipschuetz, A., & Santiague, L. (2017). Issues and challenges for teaching successful online courses in higher education: A literature review. Journal of Educational Technology Systems, 46(1), 4– Latchem, C. (2014). Informal learning and non-formal education for development. Journal of Learning for Development, 1(1). Sun, A., & Chen, X. (2016). Online education and its effective practice: A research review. Journal of Information Technology Education, 15, 157– Lischewski, J., Seeber, S., Wuttke, E., & Rosemann, T. (2020). What influences participation in non-formal and informal modes of Continuous Vocational Education and Training? An analysis of individual and institutional influencing factors. Frontiers in psychology, 11, 2821. doi: 10.3389/fpsyg.2020.534485 Rodríguez, M.U., Cantabrana, J.L.L., & Cervera, M.G. (2020). Validation of a tool for self-evaluating teacher digital competence. Educación XX1, 24(1), 353–373. doi: 10.5944/educXX1.27080 Perez-Lopez, E., Atochero, A.V., & Rivero, S.C. (2020). Distance Education in COVID-19: An Analysis from the perspective of university students. Ried-revista iberoamericana de educacion a distancia, 24(1), 331–350. doi: 10.5944/ried.24.1.27855

scholarly journals ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ІНТЕРНЕТ ПРОСТОРІ

2021 ◽  
pp. 5-16
Author(s):  
Іванна Андрійчук
Keyword(s):  
Social Psychology ◽  
Online Education ◽  
Internet Addiction ◽  
Positive Emotions ◽  
Online Courses ◽  
Experimental Social Psychology ◽  
Research Review ◽  
Review Journal ◽  
Information Technology Education ◽  
And Child Health

Статтю присвячено вивченню особливостей спілкування студентської молоді в інтернет просторі. Проаналізовано сучасні погляди на реальне та віртуальне спілкування у житті студентів. Розкрито психологічні особливості інтернет-спілкування. Узагальнено та систематизовано психологічні чинники онлайн-комунікації. З метою дослідження особливостей віртуальної комунікації використано методику «Діагностика загального рівня комунікабельності», тест «Діагностика емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні», тест «Діагностика потреби у спілкуванні», питальник «Сприймання Інтернету», спостереження, кореляційний аналіз. Визначено, що спілкування – багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, який передбачає обмін інформацією, певну тактику і стратегію взаємодії, сприймання і розуміння суб’єктами спілкування один одного. Інтернет-комунікація поєднує чотири процеси: створення нової реальності, відображення об’єктивної дійсності, прояв суб’єктивно-особистісного світу співрозмовників, передача свого духовного змісту всім учасникам. Виявлено, що умови, в яких відбувається віртуальна комунікація, істотно змінені, порівняно з умовами реального спілкування: анонімність, своєрідність протікання процесів міжособистісного сприйняття в умовах відсутності невербальної інформації, добровільність і бажаність контактів, ускладненість емоційного компоненту спілкування. В процесі проведеного дослідження виявлено такі психологічні чинники Інтернет комунікації молоді: задоволення потреби в пошуку інформації, розвазі, відпочинку, спілкуванні, навчанні; подолання емоційних бар’єрів у міжособистісній взаємодії; потреба в сенсорній стимуляції; втрата відчуття часу; низький рівень комунікабельності в реальному житті; проєктування реальності в онлайн-простір; зміна свідомості в результаті використання кіберпростору. На основі результатів емпіричного дослідження, даних кореляційного аналізу встановлено, що загальний рівень комунікабельності, емоційні бар’єри в міжособистісному спілкуванні та змінені стани свідомості внаслідок використання Інтернету можна розглядати як взаємообумовлюючі та взаємопідсилюючі чинники, між якими існує достовірний тісний взаємозв’язок. Література Андреева, Г.М. (2008). Социальная психология: учебник для вузов. Москва : Аспект Пресс. Бондаровська, В. (2005). У мережі Інтернет: психологічні, етичні, культурологічні проблеми. Психолог, 25, 10–15. Войскунский, А.Е. (2004). Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета. Психологический журнал, 1, 90–100. Жичкина, А.Е. (1999). Социально-психологические аспекты общения в Интернете. Режим доступа: http://flogiston.ru/articles/netpsy/refinf Игнатьева, Э.А. (2009). Психологические тренинги развития способностей виртуального общения. Психологическая наука и образование, 2, 82–85. Лацанич, О.Л. (2000). Спілкуванння як особливий вид діяльності. Науковий вісник Ужгородського державного університету. Сер. Педагогіка. Соціальна робота, 3, 48–49. Моцик, Р.В. (2015). Інтернет-залежність та її вплив на виховання сучасної людини. Педагогічна освіта: теорія і практика, 18, 292–297. Немеш, О.М. (2017). Віртуальна діяльність особистості: структура та динаміка психологічного змісту. (Монографія). Київ : ВД «Слово». Чудова, И.В. (2002). Особености образа «Я» «жителя Интернета». Психологический журнал, 23(1), 113–118. Юсупова, Н.О. (2009). Міжособистісні стосунки студентів в аспекті віртуальної взаємодії. Практична психологія і соціальна робота, 4, 78–80. Caroline, Flisher, (2010). Getting plugged in an overview of internet addiction. Journal of Paediatrics and Child Health, 46(10), 557–559. Fredrickson, B.L. (2013). Positive emotions broaden and build. Advances in Experimental Social Psychology, 47, 1–53. Kebritchi, M., Lipschuetz, A., & Santiague, L. (2017). Issues and challenges for teaching successful online courses in higher education: А literature review. Journal of Educational Technology Systems, 46(1), 4–29. Sun, A., & Chen, X. (2016). Online education and its effective practice: A research review. Journal of Information Technology Education, 15, 157–190. Young, K. (2000). Internet Addiction Test. Retrieved from: http://www.netaddiction.com/resources/internet_addiction_test.htm

scholarly journals FORMATION OF DIGITAL COMPETENCE OF LEADERS OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS

2019 ◽  
Author(s):  
Iryna Hrebenyk
Keyword(s):  
Secondary Education ◽  
Digital Literacy ◽  
Formal Education ◽  
Structural Model ◽  
Educational Institution ◽  
Digital Technologies ◽  
Educational Institutions ◽  
New Paradigm ◽  
Digital Competence ◽  
Digital Competency

The article deals with the peculiarities of digital competence of managers, the principles of the formation of digital competence, and the same: the principle of system city, continuity, activity, self-development. To expose the concept of digital literacy of the head of the educational institution. The main functions are distinguished: cognitive, developing, evaluative and adaptive. The most acceptable system is postgraduate pedagogical education, which, by its very nature and purpose, is capable of rapidly adapting to social changes and ensuring the process of teaching modern pedagogical technologies with the help of current INSTRUMENTS, which include Internet services. The listed and substantiated needs for the formation of the digital competency of the heads of institutions of general secondary education are listed. The essence of the concept of digital competence is revealed. The main aspects of digital competence are highlighted, namely: the existence of a fairly high level of functional literacy in the field of ICT, effective, well-founded application of digital technologies in educational activities and for solving professional tasks, understanding of digital technologies as the basis of a new paradigm in education aimed at the development of students as sub information society objects. And also, that the digital competence of the manager can be formed on three levels: general user, general pedagogical and subject-oriented. The analysis of domestic and foreign scientific sources concerning the formation of digital competence of heads of institutions of general secondary education has been conducted. The components of digital competence of heads of institutions of general secondary education are formulated. The main ways of forming the digital competence of the head of educational institutions are identified, namely the method of teaching outside the workplace, in the workplace, mixed teaching methods. The analysis of the essence of non-formal education, as well as the feasibility of the use of the andragogical principles of adult education, is made possible to clarify and correct the filling of the main blocks of the methodology of forming the digital competency of the heads of educational institutions. The structural model of the method of forming the digital competence of the heads of educational institutions is developed.

scholarly journals Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use

2018 ◽  
Vol 5 (1) ◽  
pp. 1519143 ◽  
Author(s):  
Maria Spante ◽  
Sylvana Sofkova Hashemi ◽  
Mona Lundin ◽  
Anne Algers ◽  
Shuyan Wang
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Systematic Review ◽  
Education Research ◽  
Digital Literacy ◽  
Higher Education Research ◽  
Digital Competence

scholarly journals Pengaruh Teknologi Informasi untuk Meningkatkan Pelayanan dalam Proses Belajar Mengajar

2014 ◽  
Vol 5 (2) ◽  
pp. 939
Author(s):  
Lianna Sugandi
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Customer Satisfaction ◽  
Formal Education ◽  
College Success ◽  
College Education ◽  
Added Value ◽  
New Paradigm ◽  
Business World ◽  
Education Today

In the current age of globalization there has been a new paradigm shift in the business world and has given rise to new demands on higher education institutions, it is caused by the development of competition which is characterized by interdependence of economic change and the development of information technology as the backbone of the process the business of a company. Competition in the world of college education today is increasingly heavy and important. Each college is required to have an added value in order to win the competition with other universities. The increasing public demand for formal education, especially higher education, makes college as a strategic sector that is expected to produce quality human resources. College success is largely determined by the quality of service provided, which can be identified service quality through customer satisfaction in this case are students and faculty. In order to improve customer satisfaction, to be able to compete in the era of globalization and alsoto provide bigger profit, then every university is doing a research to determine the factors that influence the information systems services to customer satisfaction.

Digitalization of education: modern challenges and strategies to overcome them

2020 ◽  
Vol 18 (2) ◽  
Author(s):  
Galina Petrova
Keyword(s):  
Information And Communication Technologies ◽  
Digital Literacy ◽  
Formal Education ◽  
Educational Process ◽  
Young Generation ◽  
Digital Competence ◽  
Society Business ◽  
Teaching Aids ◽  
Information And Communication ◽  
The Right

One of the priority areas for the development of education is the introduction of information and communication technologies, which ensures the improvement of the educational process, the availability and efficiency of education, the preparation of the young generation for life in the information society, and among the main tasks is the creation of conditions for the development of the industry of modern teaching aids (educational -methodical, electronic, information and communication). In this article, the authors investigated strategies for formal education, and analyzed the main challenges and approaches to the "digitalization" of education. The rapid and profound consequences of the transition to digital will be possible only when digital transformation becomes the basis of the life of society, business and government institutions, becomes a familiar and commonplace phenomenon, becomes DNA, a key element on the path to prosperity, and becomes the basis of prosperity. Digital literacy (or digital competence) is recognized as one of the keys for a full life and human activity, therefore, the formation of information and communication competence is mandatory. This will help to ensure the right of everyone to receive education throughout life, equal conditions of access to education, regardless of the place of study.

scholarly journals Fractal: an educational model for the convergence of formal and non-formal education

Open Praxis ◽  
2017 ◽  
Vol 9 (4) ◽  
pp. 375
Author(s):  
Larisa Enríquez
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Online Education ◽  
Curriculum Design ◽  
Personal Development ◽  
Formal Education ◽  
Educational Model ◽  
Student Centered ◽  
Teaching Knowledge ◽  
Teaching Concept ◽  
Different Dimensions

For the last two decades, different authors have mentioned the need to have new pedagogies that respond better to current times, which are surrounded by a complex set of issues such as mobility, interculturality, curricular flexibility, accreditation and academic coverage. Fractal is an educational model proposal for online learning that is formed by four basic elements that allow higher education institutions to advance in four different dimensions: teaching, knowledge, personal development and access. The elements that make up the model are: student-centered teaching, concept-based curriculum design, heutagogy, and openness. The present work describes the educational model and two possible applications of it in the area of Education, thus giving rise to an option that could transform the curriculum of a degree, while integrating in the formal environment of online education, the space for non-formal education.

scholarly journals ONLINE LEARNING IN THE POST-COVID EDUCATIONAL SPACE OF PEDAGOGICAL HIGHER EDUCATION

2021 ◽  
pp. 211-226
Author(s):  
A. Rastrygina ◽  
Z. Koloskova
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Online Learning ◽  
Distance Learning ◽  
Online Education ◽  
Higher Education Institutions ◽  
National Level ◽  
Digital Competence ◽  
Modern Music ◽  
Offline Learning ◽  
State Education

The article highlights the issues related to the need of introducing online education as an innovative form of learning in the post-COVID educational space of pedagogical educational establishments, mastering which becomes the basis for the development of specific elements of digital competence of future specialists. It was stated that in finding ways to solve problems in the system of pedagogical higher education caused by the COVID-19 pandemic and its probable continuation over a long period, scientists stressed the need to respond immediately to new circumstances and introduce distance learning using various web servers, platforms and resources, and social networks. Given the analysis of scientific sources and the results of expert verification of the feasibility of using digital assistive devices during the transition to distance learning related to quarantine measures, it is confirmed that most scientists from the world-leading universities have confirmed the effectiveness of combining common forms of offline learning with distance learning on the online platform and supported the introduction of blended learning in the post-COVID educational space of higher education institutions. The use of online learning in the post-COVID educational space of pedagogical institutions of higher education, regardless of the format of its receiving (online or offline), is standardized at the national level and confirmed in the documents of the State Education Quality Service of Ukraine. The content and forms of the distantly conducted classes are presented in the example of art subjects. Not only does it cause the change of teaching technologies in the art educational space of higher education institutions, but it also becomes an essential factor in improving the professional culture of a modern music teacher.

scholarly journals Problems of digitalization of higher education in Russia

2021 ◽  
pp. 24-28
Author(s):  
V.I. Lukashchuk ◽  
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Online Education ◽  
Digital Literacy ◽  
Professional Burnout ◽  
Digital Inequality ◽  
Individualized Learning ◽  
Higher Education System ◽  
Online Technologies ◽  
Actual Growth ◽  
Education Model

Researched is the process of undergoing great changes, caused by the transition of all universities in the country to online education in the context of the coronavirus pandemic. The article deals with specific problems, risks and challenges related to the digitalization of higher education: digital inequality, closely related to digital literacy, the lack of a unified way of communication between students and teachers, the lack of generally accepted platform solutions for conducting classes online; the actual growth of the teacher’s workload in the conditions of digitalization of education, which is not yet taken into account in the system of rationing of remuneration, professional burnout in a sufficiently large number of teachers, lack of motivation and self-discipline of students, increased bureaucratization of the higher education system. The experience of implementing digitalization into education during the pandemic dispelled myths about the benefits of an immersive education model and individualized learning based on online technologies. Digitalized learning is focuses primarily at memorization and reproduction, and not at comprehension and critical perception. A comprehensive solution to these problems is the introduction of new models of educational programs.

scholarly journals Assessment of Female University Students’ Digital Competence: Potential Implications for Higher Education in Africa

2021 ◽  
Vol 11 (3) ◽  
pp. 98
Author(s):  
Ayodele Abosede Ogegbo ◽  
Fatimah Yetunde Tijani ◽  
Oyebimpe Adegoke ◽  
Kelechi Ifekoya ◽  
Jane Namusoke
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
South Africa ◽  
University Students ◽  
Digital Literacy ◽  
Female Students ◽  
Digital Competence ◽  
African Countries ◽  
Significant Difference ◽  
Chi Square Analysis ◽  
Education In Africa

This study assessed the digital skills of female university students and the implications for higher education in Africa. A descriptive survey was used to sample 100 female university students from four African countries (Nigeria, Rwanda, South Africa, and Uganda). The instrument used was the digital competence survey. Two research questions and two hypotheses were postulated and tested. According to the study's findings, most female university students in Nigeria and South Africa have expert and advanced levels of information and digital literacy, communication and collaboration, digital content creation, and safety.On the other hand, Uganda was mainly found at the basic or no levels, whereas Rwanda was mostly found at the intermediate levels. The chi-square analysis reveals a significant difference between the ages of female university students and their DC levels (χ2 =.000; p < 0.05). A significant difference exists between female university students’ program of study and their levels of DC (χ2 = .000; p < 0.05). Students also faced challenges such as a lack of ICT tools, insufficient knowledge and skills, data issues, and poor internet connectivity. The implications of these findings for African higher education institutions suggest that female students, particularly in Rwanda and Uganda, require training to be digitally competent and compete globally with their peers. As a result, we recommend that students from different programs of study with less demand in technology be allowed to take compulsory electives in technology courses while older female students are given adequate support.

scholarly journals Online Education and Its Effective Practice: A Research Review

10.28945/3502 ◽  
2016 ◽  
Vol 15 ◽  
pp. 157-190 ◽  
Author(s):  
Anna Sun ◽  
Xiufang Chen
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Online Learning ◽  
Online Education ◽  
Learning Community ◽  
Online Teaching ◽  
Teaching And Learning ◽  
Qualitative Content Analysis ◽  
Implementation Process ◽  
Research Review ◽  
Quality Of Higher Education

Using a qualitative content analysis approach, this study reviewed 47 published studies and research on online teaching and learning since 2008, primarily focusing on how theories, practices and assessments apply to the online learning environment. The purpose of this paper is to provide practical suggestions for those who are planning to develop online courses so that they can make informed decisions in the implementation process. Based on the findings, the authors argued that effective online instruction is dependent upon 1) well-designed course content, motivated interaction between the instructor and learners, well-prepared and fully-supported instructors; 2) creation of a sense of online learning community; and 3) rapid advancement of technology. In doing this, it is hoped that this will stimulate an on-going discussion of effective strategies that can enhance universities and faculty success in transitioning to teach online. Under current debates on the cost and quality of higher education, this study could help for the improvement of higher education and student enrollment and retention.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document