THE POWER OF TESTS: A CRITICAL PERSPECTIVE ON THE USES OF LANGUAGE TESTS.Elana Shohamy. London: Longman, 2001. Pp. xxvi + 182. £18.99 paper.

2002 ◽  
Vol 24 (4) ◽  
pp. 644-645 ◽  
Author(s):  
April Ginther

In the introduction to The power of tests: A critical perspective on the uses of language tests, Elana Shohamy raises the following questions: What is the meaning of a test for test takers, parents, teachers, and school administrators? What are the short- and long-term consequences of tests on the lives of individuals? What are the motivating factors behind the administration of language tests? What are the politics of the tests? These kinds of questions logically arise when the examination of testing includes a concern with the use of tests by educational institutions, policy makers, and society at large. Focusing primarily on the misuse of tests, this volume chronicles both intended and unintended test consequences.

Author(s):  
David Banta

Technology is generally defined as “science or knowledge applied to a definite purpose.” Technology assessment has been defined as a form of policy research that examines short- and long-term consequences (for example, societal, economic, ethical, legal) of the application of technology. The goal of technology assessment was said to be to provide policy makers with information on policy alternatives. Health technology assessment (HTA) grew out of this field and was developed in the U.S. Office of Technology Assessment (OTA). However, the OTA was closed in 1995. The links between technology assessment and health technology assessment were more-or-less lost after the dissolution of OTA, and few workers in the field of HTA seem familiar with the roots of the field in the more general and social-oriented technology assessment.


2019 ◽  
Vol 6 (1) ◽  
pp. 76-81
Author(s):  
Інна Тарасюк

Оскільки навчання іноземної мови на сьогодні має абсолютно новий, сучасний підхід, оцінювання мовленнєвої компетенції повинно відповідати чітким міжнародним стандартизованим вимогам. Позаяк стаття має стислий інформативний характер, в її межах уточнено поняття оцінювання, як спонукання до відповідної мовленнєвої реакції або дії через чітко поставлені комунікативні завдання. У статті також відображено типи оцінювання, а саме формальне та неформальне, зовнішнє оцінювання та самоконтроль. Через те, що завжди важливо розуміти, з якою метою здійснюється оцінювання мовленнєвої компетенції, у статті виокремлено його функції, а саме: діагностування, сприяння, розпізнання прогресу, констатування досягнення цілей, встановлення рейтингу, виставлення оцінок, порівняння, мотивація та ін. Там, де дві особи, існують дві суб’єктивні картини об’єктивного світу: бачення ситуації тим, хто оцінює, і тим, кого оцінюють, то до уваги також взято психоемоційний аспект досліджуваного питання. Література References Ballweg, S. Drumm, S. Hufeisen, B. Klippel, J., Pilypaityte, L. (2013). Wie lernt man die Fremdsprache Deutsch? Deutsch Lehren Lernen. Band 2. München: Klett-Langenscheidt. Beurteilen im DaF-/DaZ-Unterricht Testen – Evaluieren – Prüfen Akten der Vierten Gesamtschweizerischen Tagung für Deutschlehrerinnen und Deutschlehrer 29. und 30. Juni 2012 – Universität Bern. M. Clalüna, B. Tscharner (Eds.). Impressum Käser Druck. Bolton, S., Glaboniat, M., Lorenz, H., Perlmann-Balme, M., Steiner, S. (2008). Mündlich: Mündliche Produktion und Interaktion Deutsch: Illustration der Niveaustufen des Gemeinsamen europäischen Referenzrahmens. München: Langenscheidt. Garme, B. (2005). Auf den Flügeln der Sprache: Ein diagnostisches Verfahren. In: Anforderungen an Verfahren der regelmäßigen Sprachstandsfeststellung als Grundlage für die frühe und individuelle Förderung von Kindern mit und ohne Migrationshintergrund. (pp. 241-260), K. Ehlich u.a. (Eds.). Bonn: BMBF. Grotjahn, R. (2010). Sprachtests: Formen und Funktionen. In: Handbuch Fremdsprachendidaktik. (pp. 211–215). W. Hallet, F. Königs (Eds.). Seelze-Velber: Kallmeyer. Grotjahn, R., Kleppin, K. (2015) Prüfen, Testen, Evaluieren Klett-Langenscheidt München. Kleppin, K. (2010): Fehleranalyse und Fehlerkorrektur. In: Deutsch als Fremd- und Zweitsprache: ein Internationales Handbuch (1.Halbband). (pp. 1060-1072). H.-J. Krumm (Ed.). Berlin: Mouton de Gruyter. Krumm, H.-J. (2001): Bildungsstandards und Kompetenzorientierung – Herausfor­derungen für das Fach Deutsch als Fremdsprache. In: Theorie und Praxis. Österreichische Beiträge zu Deutsch als Fremdsprache. Bd. 14/2010. (pp. 171–185). H.-J. Krumm, P. R. PortmannTselikas, (Eds.). Innsbruck: Studienverlag. Lengyel, D. (2010). Language Diagnostics in multilingual settings with respect to continuous procedures as accompaniment of individualized learning and teaching. Strasbourg: Council of Europe. Retrieved from: http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Source2010_Forum Geneva/1_Diagnostic Lengyel_EN.pdf Roche, J. (2010) Fremdevaluation und Selbstevaluation. In: Handbuch Fremdsprachendidaktik. (pp. 228–231). W. Hallet, F. G. Königs. (Eds.). Seelze-Velber: Kallmeyer. Rumpf, H. (1996). Wirklichkeiten berühren. Umrisse einer neuen Lernkultur. Fragen und Versuche, 77, 8–22. Shohamy, E. (2001). The Power of Tests: A Critical Perspective on the Uses of Language Tests. Harlow: Pearson Education. Smit, R. (2008). Formative Beurteilung im kompetenz- und standardorientierten Unterricht. Beiträge zur Lehrerbildung, 26(3), 383–392. Studer, T. (2010). Kompetenzmodelle und Bildungsstandards für Deutsch als Fremd- und Deutsch als Zweitsprache. In: Deutsch als Fremd- und Zweitsprache. Ein internationales Handbuch. (pp. 1264–1271). H-J. Krumm, C. Fandrych, B. Hufeisen, C. Riemer (Eds.). Berlin: De Gruyter. Bd. 2, Art. 142. Van Avermaet, P., Gysen, S. (2008): Language Learning, Teaching and Assessment and the Integration of Adult Immigrants. The Importance of Needs Analysis. Strasbourg: Council of Europe. Retrieved from: http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/MigrantsSemin08_MainDocs_ EN.asp.


Author(s):  
Heather Thompson-Brenner ◽  
Melanie Smith ◽  
Gayle Brooks ◽  
Dee Ross Franklin ◽  
Hallie Espel-Huynh ◽  
...  

The primary goal for this session is for clients to explore and learn how emotional experiences unfold. This allows clients to learn from their emotional experiences and how these experiences can influence their later behaviors and emotions. During this session, clients learn the steps that unfold over time in emotions: antecedent (A, what happened before), response (R, which includes thoughts, physical sensations, and behaviors/urges), and consequence (C, what happens after). Clients learn to look for patterns in their emotional triggers. They also learn to explore short- and long-term consequences of their emotional responses. Form 8.1: The ARC of Emotional Experiences is introduced.


2012 ◽  
Vol 234 (2) ◽  
pp. 278-284 ◽  
Author(s):  
Kenneth H. Kubala ◽  
John P. Christianson ◽  
Richard D. Kaufman ◽  
Linda R. Watkins ◽  
Steven F. Maier

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document