scholarly journals Digital Competence: Where do the Higher Education Teachers Stand?

2021 ◽  
Vol 9 (10) ◽  
pp. 1765-1772
Author(s):  
Shipra Srivastava ◽  
Kiran Lata Dangwal
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Digital Competence

From ICT skills to Digital competence for academic needs in Trakia University – Stara Zagora

2018 ◽  
pp. 132-137 ◽  
Author(s):  
Zlatoeli Ducheva ◽  
Veselina Nedeva
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Labour Market ◽  
Employment Status ◽  
Basic Skill ◽  
Research Model ◽  
Academic Needs ◽  
Digital Competence ◽  
Ict Skills ◽  
Engineering And Technology ◽  
Digital Competencies

From the beginning of the 21st century, digital competencies are perceived as a "requirement and right," as a "life/basic skill". The purpose of this article is to justify the creation of a blitz-survey, designed and conducted to determine the level of digital competence of students. The completed research will try to answer the question of how training in Faculty of Engineering and Technology develops the digital competence of students - future engineers, which factors influence the development and attitudes to improve this type of competence. The spectrum of components in the digital competencies is defined when developing the conceptual model of the study. The research model also reflects European documents in this area, the needs, and requirements of the labour market related to the training of engineers and the new approaches and paradigms in higher education. The questions were provisionally divided into seven sections, which also have connecting links. At this stage, the study was carried out with 280 students. The end goal of the scientific research is to suggest strategies for adapting the training of the students to the European requirements and the needs of the labour market in order to improve their employment status, their adaptiveness, and their professional development.

scholarly journals Digital Competence Assessment Methods in Higher Education: A Systematic Literature Review

2021 ◽  
Vol 11 (8) ◽  
pp. 402
Author(s):  
Linda Helene Sillat ◽  
Kairit Tammets ◽  
Mart Laanpere
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Literature Review ◽  
Systematic Literature Review ◽  
Reliability And Validity ◽  
Assessment Tools ◽  
Competence Assessment ◽  
Validity And Reliability ◽  
Digital Competence ◽  
Need To Evaluate ◽  
Assessment In Higher Education

The rapid increase in recent years in the number of different digital competency frameworks, models, and strategies has prompted an increasing popularity for making the argument in favor of the need to evaluate and assess digital competence. To support the process of digital competence assessment, it is consequently necessary to understand the different approaches and methods. This paper carries out a systematic literature review and includes an analysis of the existing proposals and conceptions of digital competence assessment processes and methods in higher education, with the aim of better understanding the field of research. The review follows three objectives: (i) describe the characteristics of digital competence assessment processes and methods in higher education; (ii) provide an overview of current trends; and, finally, (iii) identify challenges and issues in digital competence assessment in higher education with a focus on the reliability and validity of the proposed methods. On the basis of the findings, and as a result of the COVID-19 pandemic, digital competence assessment in higher education requires more attention, with a specific focus on instrument validity and reliability. Furthermore, it will be of great importance to further investigate the use of assessment tools to support systematic digital competence assessment processes. The analysis includes possible opportunities and ideas for future lines of work in digital competence evaluation in higher education.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ ПРИ ПЕРЕХОДІ В ОНЛАЙН-ФОРМАТ

2020 ◽  
pp. 5-15
Author(s):  
Зоя Гаркавенко
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Online Education ◽  
Digital Literacy ◽  
Formal Education ◽  
Vocational Education And Training ◽  
Research Review ◽  
Review Journal ◽  
New Paradigm ◽  
Digital Competence ◽  
Information Technology Education

У статті презентовані результати емпіричного вивчення проблеми адаптації професійної освіти до онлайн-режиму в ситуації вимушеного карантину. Мета дослідження полягала в створенні моделі компетенцій викладача / тренера для забезпечення освітньої діяльності онлайн. Обставини гостро актуалізували нагальну потребу забезпечення безперервності освітньої діяльності в нових умовах, показали реальний стан психологічної готовності фахівців освітянської галузі до діяльності в умовах невизначеності. Ключовими ознаками цього стану можна вважати певну фахову та психологічну дезорієнтацію, яка поставила під загрозу якість і сталість результатів освітньої діяльності. Фахівці формальної й неформальної освіти були змушені швидко адаптуватися до нових умов, в основі яких – цифрова трансформація. Фокус уваги нашого дослідження зосереджено на фахівцях, які працюють у сфері післядипломної освіти. Важливим аспектом досліджуваного питання є певна плутанина щодо сутності онлайн-навчання. Це стосується різнотлумачення у середовищі фахівців поняття «дистанційне навчання», зокрема розрізнення синхронного (в режимі реального часу) і асинхронного (у відкладеному часі) режимів освітнього процесу. Принципові відмінності у підходах до методів та психологічних технологій їх застосування вимагають особливої підготовки відповідних фахівців. Результати презентованого дослідження розкривають ряд психологічних труднощів, з якими зіткнулись фахівці післядипломної освіти в ситуації необхідності переведення діяльності в онлайн-режим. В першу чергу, це навчальна діяльність із питань підвищення кваліфікації, проведення навчальних курсів для дорослої аудиторії. Важливим завданням для викладачів / тренерів постало збереження сутнісних ознак і результатів такого навчання: інформація, інструментарій і досвід, які наявні в офлайн-режимі навчання. Основним результатом дослідження можна вважати визначення ключових напрямів психологічної підготовки фахівців до роботи в онлайн: психологічна готовність до управління груповою динамікою та обмеженими комунікаційними інструментами, цифрова компетентність – володіння специфічними цифровими навичками (платформи, програми, окремі інструменти роботи в онлайн), методична компетентність – здатність добирати та поєднувати прийоми й техніки роботи з інформацією, адаптовані до онлайн-середовища. Література Василенко, О.В. (2014). Розвиток системи неформальної освіти дорослих в умовах соціально-економічної кризи. Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання в умовах соціально-економічної нестабільності, 2(2), 138– Ващенко, Л.І. (2019). Підготовка фахівців для роботи з дорослими у сфері неформальної освіти. Імідж сучасного педагога, 4(187), 24– Корбут, О.Г. (2017). Дистанційне навчання: моделі, технології, перспективи. Режим доступу: http://confesp. fl. kpi. ua/ru/node/1123. Плинокос, Д.Д., & Коваленко, М.О. (2016). Неформальна освіта: теоретичні аспекти і наукові підходи. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 29, 53–60. Сисоєва, С.О., & Осадча, К.П. (2019). Стан, технології та перспективи дистанційного навчання у вищій освіті України. Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання, 70(2), 271– Harasim, L. (2000). Shift happens: Online education as a new paradigm in learning. The Internet and higher education, 3(1-2), 41– Iordache, C., Mariën, I., & Baelden, D. (2017). Developing digital skills and competences: A quick-scan analysis of 13 digital literacy models. Italian Journal of Sociology of Education, 9(1), 6– Kebritchi, M., Lipschuetz, A., & Santiague, L. (2017). Issues and challenges for teaching successful online courses in higher education: A literature review. Journal of Educational Technology Systems, 46(1), 4– Latchem, C. (2014). Informal learning and non-formal education for development. Journal of Learning for Development, 1(1). Sun, A., & Chen, X. (2016). Online education and its effective practice: A research review. Journal of Information Technology Education, 15, 157– Lischewski, J., Seeber, S., Wuttke, E., & Rosemann, T. (2020). What influences participation in non-formal and informal modes of Continuous Vocational Education and Training? An analysis of individual and institutional influencing factors. Frontiers in psychology, 11, 2821. doi: 10.3389/fpsyg.2020.534485 Rodríguez, M.U., Cantabrana, J.L.L., & Cervera, M.G. (2020). Validation of a tool for self-evaluating teacher digital competence. Educación XX1, 24(1), 353–373. doi: 10.5944/educXX1.27080 Perez-Lopez, E., Atochero, A.V., & Rivero, S.C. (2020). Distance Education in COVID-19: An Analysis from the perspective of university students. Ried-revista iberoamericana de educacion a distancia, 24(1), 331–350. doi: 10.5944/ried.24.1.27855

scholarly journals Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use

2018 ◽  
Vol 5 (1) ◽  
pp. 1519143 ◽  
Author(s):  
Maria Spante ◽  
Sylvana Sofkova Hashemi ◽  
Mona Lundin ◽  
Anne Algers ◽  
Shuyan Wang
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Systematic Review ◽  
Education Research ◽  
Digital Literacy ◽  
Higher Education Research ◽  
Digital Competence

scholarly journals Features of Education of Students-Philologists in the Conditions of Informatization and Digitalization of Higher Education

2021 ◽  
pp. 278-290
Author(s):  
Tetyana Sobchenko
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Public Information ◽  
Digital Technologies ◽  
Education Institution ◽  
Basic Knowledge ◽  
Learning Tools ◽  
Visual Aids ◽  
Digital Competence ◽  
Computer Based Learning ◽  
Main Components

The article substantiates the relevance of informatization of society in general and education in particular, outlines the main tasks in the training of future professionals. The purpose of the article is to theoretically substantiate the peculiarities of the organization of the future philologists’ training process. Methods. The following research methods are used: analysis and generalization of scientific and methodological sources, government documents on the research topic for the theoretical justification of the problem, modeling and synthesis of the obtained data. The results. The terminological apparatus «informatization of education», «means of informatization», «digitalization» is defined. The main components of the modern educational environment of a higher education institution are highlighted and the function of the innovative component is emphasized. It was found that the main components that will ensure the formation of digital competence of philology students are the content and means of education. It has been established that the study of compulsory and elective disciplines, which will contribute to the general and professional competencies’ formation, is equally necessary for mastering the theoretical foundations and practical skills of using innovative information and digital technologies. It is established that within the obligatory course «Pedagogy» students of philological specialties master the module «Digital training tools» in which they gain basic knowledge about digital technologies and ways to use them, and hone and supplement this knowledge while studying other disciplines. In a classroom, students learn to use different computer-based learning tools to complete a variety of tasks. Future philologists search and critically analyze information on the Internet; work with electronic textbooks and dictionaries; prepare visual aids: presentations, tables, diagrams, infographics, briefings, create audio and video content for classes, prepare tasks for test control on various platforms and services, learn to present public information on social networks properly and more. Conclusions. It was found that in recent years there have been many philological sites that provide information assistance and various services, creating electronic libraries, virtual laboratories, Internet projects, which contribute to the quality of training of philological specialties students.

New challenges in higher education: A study of the digital competence of educators in Covid times

2022 ◽  
Vol 174 ◽  
pp. 121270
Author(s):  
Margarita Núñez-Canal ◽  
Mª de las Mercedes de Obesso ◽  
Carlos Alberto Pérez-Rivero
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Digital Competence ◽  
New Challenges

Digital Skills in Times of the COVID-19 Pandemic

2022 ◽  
pp. 400-421
Author(s):  
Cynthia M. Montaudon- Tomas ◽  
Ingrid N. Pinto-López ◽  
Anna Amsler
Keyword(s):  
Higher Education ◽  
Literature Review ◽  
Field Study ◽  
Higher Education Institutions ◽  
Faculty Members ◽  
Remote Work ◽  
Digital Competence ◽  
Digital Skills ◽  
Current Context ◽  
Digital Competencies

This chapter describes the digital competencies that have become essential in the workforce and how higher education institutions (HEIs) are trying to keep up in a moment in which faculty members have been acquiring digital skills alongside students. A field study was conducted with faculty from HEIs in Mexico to identify the differences between the digital skills that faculty possessed previous to the pandemic and those acquired as a result of remote work. It also analyzes the digital tools they have been provided with to perform their jobs, the training they have received, and the digital skills that they still lack to help students acquire the digital competencies demanded in the workforce. The objective is to identify areas of opportunity and create general guidelines that will help develop critical digital skills. A literature review of the most relevant aspects of digital dexterity and digital competence in higher education (HE) is presented. An analysis of the current context and how it is producing changes faster than before is also included.

Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document