Developing a Theoretical Framework for Processing the Negative Information in Social Media

The author explores the fundamental aspects of the rational decision-making process with the aim of understanding that negative information has the possibility to distort processing of political information. This article further develops a theoretical framework of the relationship between negative information on social media and its receiver. This article conducts an empirical analysis to partially prove this framework with the Twitter texts spread by the Internet Research Agency (IRA). This analysis indicates that: (1) tweets containing negative information had more interaction than tweets containing positive information; (2) tweets containing anger-inducing content had more interaction than tweets containing fearful content. These results suggest that negative emotion would have a more significant effect on this process, and different negative emotions can have a distinct effect on information processing.

First-time versus repeat tourists: resistance to negative information

Purpose The purpose of this paper is to review the literature regarding negative information’s impact on consumer behavior in the context of tourism services. In addition, this paper empirically examines the likely difference between first-time and repeat tourists in terms of their: resistance to negative information.Design/methodology/approach Using a sample of 539 visitors to Mount Yuelu, a popular tourist destination in China, this study explores the differences between first-time and repeat tourists regarding how destination social responsibility (DSR) and service quality (SQ) influence tourist resistance to negative information.Findings The effect of SQ on resistance to negative information is stronger for repeat tourists than for first-time tourists. In addition, the study identifies that DSR and SQ have a positive impact on tourists’ resistance to negative information. Finally, findings indicate that destination identification partially mediates the relationship between DSR, SQ and tourists’ response to negative information, respectively.Research limitations/implications The findings provide valuable theoretical and empirical insights into the driving factors that influence consumer resistance to negative information.Practical implications The paper brings together DSR, SQ and tourist-destination identification to better understand the impact that visitation frequency (first-time versus repeat tourists) has on how tourists resist negative information about a tourist destination.Social implications Negative information that is generated about a destination may cause the number of future tourism visits to decline. Findings of this paper provide insight as to the framework that can make tourists more resistant to said negative information.Originality/value This study contributes to the services marketing and tourism literature by investigating the degree to which DSR and SQ affect tourist resistance to negative information as mediated by tourist-destination identification and moderated by visiting frequency.

Person Memory Mechanism Underlying Approach and Avoidance Judgments of Social Targets

People display approach and avoidance tendencies toward social targets. Although much research has studied the factors that affect decisions to approach or avoid targets, less work has investigated whether cognitive factors, such as episodic memory (e.g., details remembered about others from previous encounters) contribute to such judgments. Across two experiments, participants formed positive or negative impressions of targets based on their picture, a trait-implying behavior (Experiments 1 & 2), and their political ideology (conservative or liberal; Experiment 2). Memory and approach/avoidance decisions for targets were then measured. Results showed remembering negative impressions about targets increased avoidance responses, whereas remembering positive impressions increased approach responses. Strikingly, falsely remembering negative impressions for novel social targets (not seen before) also induced avoidance. Results suggest remembering negative information about targets, whether correctly or falsely, strongly influences future social judgments. Overall, these data support an episodic memory mechanism underlying subsequent approach/avoidance judgments, which is a rich area for future research.

Conservatism Gets Funded? A Field Experiment on the Role of Negative Information in Novel Project Evaluation

The evaluation and selection of novel projects lies at the heart of scientific and technological innovation, and yet there are persistent concerns about bias, such as conservatism. This paper investigates the role that the format of evaluation, specifically information sharing among expert evaluators, plays in generating conservative decisions. We executed two field experiments in two separate grant-funding opportunities at a leading research university, mobilizing 369 evaluators from seven universities to evaluate 97 projects, resulting in 761 proposal-evaluation pairs and more than $250,000 in awards. We exogenously varied the relative valence (positive and negative) of others’ scores and measured how exposures to higher and lower scores affect the focal evaluator’s propensity to change their initial score. We found causal evidence of a negativity bias, where evaluators lower their scores by more points after seeing scores more critical than their own rather than raise them after seeing more favorable scores. Qualitative coding of the evaluators’ justifications for score changes reveals that exposures to lower scores were associated with greater attention to uncovering weaknesses, whereas exposures to neutral or higher scores were associated with increased emphasis on nonevaluation criteria, such as confidence in one’s judgment. The greater power of negative information suggests that information sharing among expert evaluators can lead to more conservative allocation decisions that favor protecting against failure rather than maximizing success. This paper was accepted by Alfonso Gambardella, business strategy.

КОМУНІКАТИВНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК СПРАВЕДЛИВОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

У статті презентуються результати теоретичного та емпіричного вивчення комунікативної толерантності вчителів, яка виявляється у взаєминах зі школярами. Вказується на те, що досягнення справедливості у цьому процесі зумовлюється виявом учителем толерантного ставлення до них. Комунікативна толерантність виступає якістю (цінністю) педагога, що в діалогічній взаємодії з другою стороною освітнього процесу виявляється у прийнятті особистості кожного учня, розумінні мотивації його поведінки, повазі до ціннісно-смислових позицій та установок. Зауважується, що рівень розвитку комунікативної толерантності вчителя свідчить про його готовність будувати стосунки зі школярами на засадах гуманності, неупередженості та справедливості. Визначається методологічна основа дослідження, а саме ціннісно-діалогічний підхід, згідно основних положень якого справедливість у взаємодії учасників освітнього процесу досягається завдяки ціннісному, толерантному ставленню вчителя до учнів через налагодження з ними конструктивного діалогу. Наводяться результати емпіричного дослідження. Виявлено досить розвинену загальну комунікативну толерантність у сучасних учителів. Встановлено, що у вчителів-початківців і у педагогів, які мають набутий професійний досвід, переважають середній і високий рівні загальної комунікативної толерантності. Разом з тим, констатовано, що в різноманітних ситуаціях указана особливість має різний ступінь вияву. У вчителів з незначним педагогічним стажем, порівняно зі старшими колегами, переважає середній рівень здатності приймати індивідуальність учнів, оцінювати їх на основні власного «Я», приховування негативного ставлення до них. Зауважується, що у вчителів, які мають значний педагогічний досвід, більшою мірою розвинена схильність приймати учнів з їх перевагами та недоліками, не вдаватися до негативних поведінкових тенденцій та виявляти адаптивність у взаєминах. Узагальнюється, що вказані особливості вчителя та відсутність категоричності в оцінці учнів зумовлюють досягнення справедливості у педагогічній взаємодії. Література Бродский, Д. (2002). Некоторые психологические основы социальной толерантности. Права ребёнка и толерантность. Использование сообщества в рамках обучающего процесса, (с. 142–159). Ростов-на-Дону : Дана,. Карпюк, Ю.Я. (2019). Комунікативна толерантність як детермінанта професійної компетентності сучасного психолога. Теорія і практика сучасної психології, 5(1), 93–99. Клочек, Л.В. (2019). Психологія соціальної справедливості у педагогічній взаємодії (Дис. д-ра психол. наук). Київ. Кремень, В.Г. (2011). Толерантність як імператив: національна ідентичність в добу глобалізації. Політичний менеджмент, 2, 14–32. Кузьменко, Р.І. (2020). Толерантність в людському бутті: екзистенціальні та гендерні виміри (Дис. доктора філософії). Київ. Липатов, В.А. (2008). Семантические подходы к определению социальной толерантности. Материалы международного Форума студенческих научных обществ и молодых ученых духовных и светских учебных заведений, (с. 46–54). Курск : Славянка. Режим доступа: http://www.religare.ru/ 2_55331_1_21.html. Скок, А.Г. (2011). Модель навчання толерантності. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка: Психологічні науки, 94(ІІ), 162–164. Фетискин, Н.П. (2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Ин-т Психотерапии. Хамитов, Н.В (2009). Этика и эстетика. Словарь ключевых терминов. Киев : КНТ. De Cremer,, & Ruiter, R.A.G. (2003). Emotional reactions toward procedural fairness as a function of negative information. The Jornal of Social Psychology, 143, 793–795. Garbarino, (2018). The impact of anticipated reward upon cross-age tutoring. Journal of Personality and Social Psychology. 32(3), 421–428. Retrieved from https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/h0077087. Lei, Shi (2015). The study of the influence of the work stress on job burnout of knowledge-based employee – Based on the regulating effect of emotional intelligence. Proceedings of the 2015 International Conference on Industrial Technology and Management Science, 1627–1630. Retrieved from https://doi.org/10.2991/itms-15.2015.396. Tourinan, Lopez, & Familia, M. (2008). Escuela y sociedal civil. Agentes de educacion intercultural. La Coruna : Netbiblo.

Rule Reductions of Decision Formal Context Based on Mixed Information

Three-way concept lattice extracts knowledge from positive and negative information separately. However, some applications require to mix positive and negative information for management and representation explicitly. In this paper, rule acquisition of FCA is extended based on mixed information. Firstly, two types of mixed concept lattices are studied. Then the relationships between mixed concept and classical concept, three-way concept are explored in depth. Secondly, mixed decision rules are investigated thoroughly. And the weak-basis is put forward to approximate to the basis of mixed decision rules. Finally, the comparison of mixed decision rules and three-way decision rules is perfectly discussed.

Peculiarities of Conceptualization of the Notion "Quarantine" in Modern Internet Folklore

The article is devoted to the analysis of cognitive conceptual features of the recurrent concept of "quarantine". The study identified related concepts in modern genres of Internet folklore: mask, self-isolation, ginger, coronavirus, and also identified 24 frames that were included in the associative field of the concept under study: parody of movies, anecdotes, stable expressions; ads, advertising; home schooling; being at home; forum questions, tips; alcohol; persistent phrases, euphemisms, aphorisms; retrospective parody of the realities of the Soviet past; jokes, memes; fear of death; getting rich in trouble; planning holidays; underground work; dating; the omnipotence of politicians; going to the store; slogans; tourism; linguistic jokes; clothing; signs; new social and economic realities; sports. The research material represents the following features of the conceptualization of the concept of ‘quarantine’: 1) inefficiency of self-development and goal-setting in conditions of prolonged isolation; 2) excess of time; 3) increased food consumption; 4) abstinence from infidelity in marriage; 5) pumping up negative information by the media; 6) adaptation to new conditions and possible extrapolation of them to a future life outside of quarantine; 7) fear of death.