Sacralization of Ostroh as a result of the establishment of the topos of the "God-saved hail" (according to documentary sources of the last quarter of the 16 century)

Поширення топосу Богоспасаємого граду вписуються в теорію ієротопії, тобто сакральних просторів, в яких побутує реальна присутність Бога, невіддільна від чудотворності. Автор розглядає випадки використання цього топосу в рукописних і друкованих джерелах на прикладі Луцька й Острога – міст, що були одними з найбільших на Волині релігійними центрами, столицями Луцької і Острозької єпархії Київської митрополії. Якщо сакралізації Острога сприяла його слава як центру Волинських Афін зі знеменитою Академією та друкарнею, місця видання біблійних текстів, серед яких виокремлюється знаменита Біблія, то сакралізація Луцька може пов’язуватись з діяльністю Хрестовоздвиженського братства, а також численних монастирів і храмів. Автор припускає, що поширення топосу Богоспасаємого граду на ряд міст вело до формування своєрідного національного культурно-релігійного коду, який об’єднував українців і білорусів. Водночас, відбувалася сакралізація міст, і не тільки столичного характеру.

Residential and farm buildings of the 14 – first half of the 17 centuries Rivne citizens according to the materials of archeological researches of 2007-2010

Автор описує результати археологічних розкопок, які не лише виявили особливі риси житлової та господарської забудови пізньосередньовічного і ранньомодерного Рівного, а й дали важливий матеріал для подальшого вивчення топографії міста. В історії його забудови виділено три основні етапи, що датуються XIV-XV ст., кінцем XV-XVI ст. і кінцем XVI – першою половиною XVII ст.

Ostroh printing house and publication of messages of the Patriarch of Constantinople Jeremiah II

Вивчаючи контекст появи і шрифти недатованих друкованих послань константинопольського патріарха Єремії ІІ до вірян Київської митрополії, автор приходить до висновку, що вони побачили світ не в острозькій, а у віленській типографії. Це дає підстави слідом за Ігорем Мицьком стверджувати, що між 1581 і 1594 роками книгодрукування в Острозі зовсім припинилося, а всі видання, які за бібліографічними довідниками у цей час мали випускатися в Острозі, насправді побачили світ або пізніше, або в типографії Мамоничів у Вільні. Цей факт дозволяє зрозуміти причини виникнення особливо тісних зв’язків між острозькими книжниками і віленськими друкарями у 80-х роках XVI ст.: через відсутність типографії першим нічого не залишалося, як тільки звертатися за допомогою до других.

ЛѢкарство на ѡспалый оумыслъ чоловѢчїй / Підготували до видання: В.М. Мойсієнко, Н.П. Бондар, О.Ю. Макарова, С.П. Радомська. - Житомир, 2017. - Т. 1: Факсимільне видання. - [368] с.; Т. 2: Метаграфований текст. - 179 с.; Т. 3: Лінгвістичне, книгознавче дослідження та словопокажчики. - 227 с.

Робота Галини Наєнко – це огляд тритомного збірника, який побачив світ у серії «Пам’ятки української мови» в 2017 р. Перші два томи видання – це факсимільна та метаграфована версії праці «Лікарство на оспалый оумыслъ чоловічїй» (Дермань, 1608), третій складається з лінгвістичних студій Віктора Мойсієнка та історико-книгознавчого дослідження Наталії Бондар, а також покажчиків слів та словоформ, укладених Віктором Мойсієнком, Ольгою Макаровою та Світланою Радомською.

European pedigree of the Collegium Nobilium in Ostroh

У статті розкривається історія «шляхетської школи» – філіалу Острозького єзуїтського колеґіуму, заснованого в 1640 р. коштом Анни-Алоїзи Ходкевич. Автор акцентує увагу на викладацькому складі та навчальній програмі закладу у XVIII ст., порівнює його із іншими шляхетськими конвіктами тогочасної Речі Посполитої та Європи.

The last will of Princess Anna Aloise Ostrozka, a widow of Yan Karol Khodkevych, Voivode of Vilno

Публікація є виданням тестаменту (заповіту) княжни Анни-Алоїзи Ходкевич 1651 р., а також двох додатків до нього, датованих 1651 і 1653 рр.

On the question of the place of publication of “The Key of the Kingdom of Heaven” by Herasym Smotrytsky

На підставі ґрунтовного аналізу 5 шрифтів, які використовувалися для набору «Ключа Царства Небесного» (1587), автор приходить до висновку що пам’ятка, хоч і була підготовлена в Острозі, друкувалася у Вільні. В окреслений період подібна практика не була чимось надзвичайним, і вона засвідчує, що співпраця між двома культурними осередками була щільнішою, ніж досі вважалося.

Material culture of medieval and early modern Ostroh (according to the results of archeological excavations in 2017)

Археологічні розкопки в столичному місті Острозького князівства, проведені в 2017 р., дозволили стверджувати, що в добу Середньовіччя й раннього нового часу воно було центром інтенсивної торгівлі і цехового виробництва. На дослідженій ділянці виявлено залишки житлових та господарських споруд давньоруського періоду. Фіксація кам’яниці зі значною кількістю керамічних виробів із поливою вказує на високий матеріальний статок власника у XVII ст., а знахідка великої партії люльок – на функціонування в даному місці крамниці у пізніший час (XVIІI-ХІХ ст.).

Military character of the Ostroh Ordinance under the Sanguszko family (1720-1766). Selected items. Part I. National autorament

Стаття присвячена різним аспектам організації та функціонування приватного війська, сформованого зі слуг князівського дому Санґушків – спадкоємців князів Острозьких і власників Острозької ординації. Робота є першою частиною більшого дослідження. У ній представлено особливості комплектації кінних загонів Острозької ординації

Stare Selo estate in the Lviv land of the Ruthenian Voivodeship: territory and population in the 16-18 centuries

Дослідження присвячене Старосільському ключу, який упродовж 1567-1620 рр. належав князям Острозьким, а згодом перебував у власності магнатських родин Заславських, Любомирських, Сенявських, Чорторийських і Потоцьких. Головна увага в роботі приділена історії формування та залюднення цього маєткового комплексу, вивчаються також питання розбудови об’єктів інфраструртури, кількісного та етнічного складу населення