НАУКОВІ ОСНОВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ РАРИТЕТНИХ ВИДІВ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН ФІТОБІОТИ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" НАН УКРАЇНИ

В статті наведено результати досліджень стійкості та життєздатності 69 раритетних видів трав'янистих рослин в екологічних умовах дендропарку "Олександрія", інтродукованих до колекції упродовж 2000–2016 рр., які в лісових та степових екофітонах формують інтродукційні популяції.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВОДНИХ БІОТОПІВ НПП "НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ"

У повідомленні наведено класифікаційну схему водних біотопів, яка базується на попередніх синтаксономічних дослідженнях рослинності пониззя Дніпра.

ДОПОВНЕННЯ ДО ПОШИРЕННЯ ERECHTITES HIERACIFOLIA (L.) RAF. EX DC. (ASTERACEAE) У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Представлена інформація щодо збільшення ареалу Erechtites hieracifolia (L.) Raf. ex DC. у Львівській області. Усі оха-рактеризовані локалітети виявлені протягом 2016–2018 рр. Подано географічні координати місцезростань, чисельність особин, тип лісорослинних умов.

ПОСУХОСТІЙКІСТЬ ВИДІВ РОДУ JUGLANS L. В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Досліджена посухостійкість 8 видів і 1 форми роду Juglans L. На основі отриманих даних виділено три групи з показниками високої, середньої та низької посухостійкості. За цими показниками встановлено, що далекосхідні види (J. mandshurica, J. ailantifolia) в умовах Лісостепу України є недостатньо посухостійкими та потребують до-даткового зволоження.

БОРОВІ ТИПИ ЛІСУ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ PINUS SYLVESTRIS L. В УКРАЇНСЬ-КИХ КАРПАТАХ: КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ДОПОВНЕННЯ

Проаналізовано результати лісотипологічних досліджень в Українських Кар-патах другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Закладено низку пробних площ на території лісогосподарських підприємств та природоохоронних установ регіону. На підставі деталь-ного аналізу результатів здійснених власних лісотипологічних досліджень запропоновано до-повнити класифікацію борових типів лісу З.Ю. Герушинського (1996) в Українських Карпа-тах наступними типами: свіжий сосновий бір та мокрий сосновий бір. Наведено діагностичну характеристику запропонованих борових соснових типів лісу в Українських Карпатах.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ МОХОПОДІБНИХ В ДЕНДРОПА-РКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ" НАН УКРАЇНИ

Мохоподібні є одним з невід'ємних компонентів флори, відіграють помітну роль у формуванні рослинного покриву. Вивчення видового різноманіття мохоподібних на території дендропарку "Олекса-ндрія" до теперішнього часу здійснювалось фрагментарно. Упродовж 2017–2018 років нами проводились дослідження по вивченню видового складу мохоподібних західної частини де-ндропарку. З'ясовано, що на теперішній час він налічує 56 видів. В таксономічному відно-шенні мохоподібні західної частини дендропарку представлені 2 відділами – Marchantiophyta (Печіночники) та Bryophyta (Мохи), 3 класами, 11 порядками, 23 родинами, 37 родами та 56 видами. Провідними родинами є Pottiaceae (7 видів), Brachytheciaceae (7), Orthotrichaceae (6), Amblystegiaceae (6), Bryaceae (4), Grimmiaceae (4), що об'єднують 34 види і становлять 60,7% від загальної кількості. Провідними родами виявилися Orthotrichum (6 видів), Bryum (4), Tor-tula (4) та Grimmia (3 види).

РОЛЬ АЗОВО-СИВАСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ В РОЗ-ВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ

У статті наведені основні напрямки формування екологічної свідомості населення та сформу-льовано цілісну еколого-освітню модель. Розвиток екологічно грамотного суспільства мож-ливо завдяки ефективній екологічній освіті.

ПРИЧИНИ ЗАГИБЕЛІ НАЗЕМНИХ МОЛЮСКІВ НА ЗЕМЛЯХ ПЗФ І ЗАГАЛЬНОГО КО-РИСТУВАННЯ (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНЕ ПРИАЗОВ'Я)

Аналізуються ос-новні причини вразливості наземних молюсків. Розглядаються основні фактори, що загрожують наземним молюскам як на землях ПЗФ, так і на землях загального користування. Окремо стоїть питання вилучення особин великих видів молюсків з природи. Наводяться дані про загибель на-земних молюсків від пірогенного фактора.

МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЛОДІВ СОРТІВ CYDONIA OBLONGA MILL. КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМЕНІ М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ

Досліджено залежність морфометричних показ-ників (маси, висоти та діаметра) плодів 11 сортів Cydonia oblonga Mill. колекції Національ-ного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС) від погодно-кліматичних умов у річному циклі розвитку рослин. Встановлено, що в 2018 р. морфометричні показники пло-дів усіх 11 сортів C. oblonga колекції НБС суттєво перевищили раніше відомі аналогічні дані. Майже удвічі збільшилася середня маса плоду сорту Грушоподібна Шумського, в 1,4–1,8 рази – сортів Марія, Оранжева, Студентка, Академічна та № 18 Кащенка, в 1,1–1,2 рази – сорту Дарунок онуку. Для маси плодів більшості сортів селекції НБС характерний середній ступінь мінливості із коефіцієнтом варіювання 13,8–19,6%. У двох сортів, Марія та Дарунок онуку, він був дещо вищим – 21,6–29,6%. У лісостеповій зоні України метеорологічні умови 2018 р. були сприятливими для росту й розвитку, в тому числі для формування плодів C. oblonga, як і інших плодових рослин. Отримані дані підтвердили залежність морфометри-чних показників плодів айви не тільки від генетичних особливостей сорту, але й від погодно-кліматичних умов регіону вирощування. Високий урожай сортів C. oblonga забезпечується поєднанням оптимального температурного режиму повітря з достатніми вологозабезпечені-стю та родючістю ґрунту.

МОРАЛЬ І МУДРІСТЬ ЗАПОВІДНОГО ЛАНДШАФТУ

Гуманістичні ресурси заповідного ландшафту становлять сьогодні важливу складову забезпечення сталого розвитку суспільства, зокрема його соціально-економічної сфери та іде-ологічної надбудови. Вони, у свою чергу, включають таку ідеальну складову як сакральне відношення людей до потаємних істин дикої природи, що мають глибоке дохристиянське (протослав'янське) коріння.Гармонійне співіснування людини і природного середовища, що є найважливішою стратагемою виживання людини як біологічного виду, можливе при умові збереження при-родно-заповідних ландшафтів, як (у певній мірі) еталонів такого співіснування на відповід-них територіях (зона традиційного природокористування біосферних заповідників).У статті детально проаналізовано такі сакральні (постнекласичні) філософські катего-рії як мораль і мудрість, подано власне їх розуміння, а також зроблена спроба відшукати жит-тєдайні джерела і віддзеркалення цих категорій у відчуттях людини (через перцепцію) на за-повідних ділянках природи.