Bloodguilt, Curse, and 2 Sam 21

The dynamics of retribution and divine characterisation in 2 Samuel 11–20 are compared and contrasted with the formulation of divine violence in 2 Samuel 21. The famine that breaks out in the land and the expiation of the land through the deaths of Saul’s sons are attributed to natural consequences of breaking an oath and incurring bloodguilt on the land. The famine is not a divine punishment, but a consequence for unatoned bloodguilt. The oath is sworn in God’s name, the land is a ‘possession of the LORD’ and the slaughter takes place ‘before the LORD.’ Yet overall there is little divine characterisation, and the famine takes place because of a lack of divine intervention, rather than a result of divine punishment.

He Shall Repay the Lamb Fourfold

When retributive divine punishment against David in 2 Samuel 12 includes the death of David and Bathsheba’s newborn child, troubling issues surrounding God’s character are identified by many commentators. In order to examine the divine violence against David’s household in 2 Samuel 11–20 in Part 1, the terms punishment and retribution are defined. Punishment is pain imposed on a person judicially determined as guilty, either through declaration by an authorised party or through transgression of an established law. By this definition, David’s newborn is not individually punished but either collectively punished as part of David’s household, or the victim of collateral damage. Retribution is distinguished from natural consequences that proceed from transgressions, and defined as backward looking, proportional payback for an offence. Elements of Kant’s formulation for retributive punishment are introduced.

Retributive and Consequential Violence in 2 Sam 11–20

Elements of David’s transgression in 2 Samuel 11–12 are delineated, suggesting that David is not condemned for murder and adultery per se but for violating God’s prerogative to give and the principle that God takes from the master to give to the servant. Building on Klaus Koch’s distinction between retribution and natural consequences for sin, it is shown that the violence against David described in Nathan’s oracle in 2 Samuel 12 is both a judicial, proportional punishment and natural consequences in the form of a curse. The dynamics of God’s forgiveness of David are explored in depth, including the apparent role of retributive punishment for restoring the offender identified in the work of Kant. The nature and implications of collective punishment in the story of David, including the effects of David’s sin on his household, are addressed.

Killing Goliath? Elhanan the Bethlehemite and the Text of 2 Samuel 21:19

The text of 2 Sam 21:19 states in summary fashion that a certain Elhanan, son of Jaare-oregim the Bethlehemite, killed Goliath the Gittite in battle (thus, in apparent contradiction to the famous extended pericope of 1 Sam 17). A text-critical reconstruction of the verse is presented which accounts for the relationship between “the Bethlehemite” in 2 Sam 21:19 and the name “Lahmi” which is recorded as belonging to Goliath’s brother in 1 Chr 20:5. Along these lines it is further argued that a text-critical analysis is a viable option for resolving the tension with 1 Sam 17, without the need to resort to additional literary or source-critical solutions.

Getting Steamy in Amnon’s Chamber: Philological and Metaphorical Observations on 2 Samuel 13

2 Samuel 13:1–19 presents us with dueling perspectives on a rape scene. Despite Tamar’s protests, the narrative voice reflects Prince Amnon’s lustful viewpoint, in which he and Tamar are acting out a scene of steamy seduction. Within this framework, the unexpectedly detailed description of Tamar preparing the dumplings deserves more attention. I examine the Hebrew words לְבִבוֹת (“heart-cakes”), יצק (“to pour out”), and מַשְׂרֵת (traditionally, “baking pan”), offering a philological explanation of their associations that diverges from much modern scholarship. This new understanding of the food-preparation scene makes it clear that Tamar’s actions are a narratively realized metaphor: in preparing the food to be consumed, she is preparing herself to be consumed erotically—at least, as viewed by Amnon. In other words, using the language of Conceptual Metaphor Theory, Tamar is the cake.

THE FEEDBACK LOOP AS A NARRATIVE TECHNIQUE IN ENGLISH BIBLICAL DISCOURSE: AN ECOPOETIC PERSPECTIVE

Purpose of the research. This research paper focuses on the models of creating a feedback loop as a narrative technique implemented in the following biblical narrations: the story of king David in 2 Samuel, king Manasseh in 2 Chronicles, prophet Jonah in Jonah from the Old Testament. The paper aims at identifying narrative mechanisms and linguistic means of creating a feedback loop in English biblical discourse. Methods. The methodology of the feedback loop reconstruction integrates: narrative analysis and contextual-interpretive analysis to show axiological meanings of the ecologically charged biblical narrations; elements of syntactic analysis in order to determine cause and effect relations between events and actions, or axiological changes in the participants’ behavior; structural analysis and semantic analysis – to distinguish the models of creating a feedback loop according to the criterion of their complexity. Results. The feedback loop as a narrative technique in English biblical discourse reflects the didactic stages of teaching man by God and man’s responsibility for his environment. Explicitly marked causal relations outlining ecological imbalance in ecologically charged biblical narrations are manifested by means of gradation, syntactic parallelism, polysyndeton, and repetition. The narrative technique of creating a feedback loop in English biblical discourse is represented by three models. With regard to the number of the participants involved in the information transmission, three models of feedback loop can be singled out: the model of a simple feedback loop, the model of extended feedback loop (there is an additional turn), and the model of complex feedback loop (there is a mediator). Conclusions. This narrative technique entails the modification of the whole model of relations (presented in the stories of king David in 2 Samuel, king Manasseh in 2 Chronicles, and prophet Jonah in Jonah from the Old Testament), as it depends on the participants’ values and behavior alterations, as well as spiritual changes in worldview and lifestyle of a man or the whole society. Key words: Bible, biblical narrations, discourse, ecological values, feedback loop. Мета. У статті розглядаються моделі формування петлі зворотного зв’язку як наративного прийому, реалізованого у біблійних нараціях Старого Завіту про царя Давида з Другої книги Самуїла, про царя Манасію з Другої книги хронік, про пророка Йону з однойменної книги. Мета дослідження полягає у з’ясуванні наративних механізмів та лінгвальних засобів формування петлі зворотного зв’язку в англомовному біблійному дискурсі. Методи. Під час реконструювання етапів формування петлі зворотного зв’язку залучалися: наративний і контекстуально-інтерпретаційний аналіз для виведення ціннісних смислів оповіді; елементи синтаксичного аналізу з метою з’ясування причинно-наслідкових або умовно-наслідкових зв’язків між подіями, вчинками, ціннісними змінами у поведінці учасників подій та структурно-змістовий аналіз для розмежування моделей петлі зворотного зв’язку за критерієм їх складності. Результати. Петля зворотного зв’язку як наративний прийом, властивий англомовному біблійному дискурсу, відобра-жає проходження людиною етапів повчання від Господа і, відповідно, усвідомлення відповідальності щодо свого існування у навколишньому світі. Експліцитно марковані причинно-наслідкові відношення, що актуалізують причини або наслідки порушення екологічної рівноваги, реалізуються за допомогою стилістичних прийомів градації, синтаксичного паралелізму, полісиндетону, повтору. З огляду на кількість задіяних учасників у передачі інформації наративна техніка формування петлі зворотного зв’язку в англомовному біблійному дискурсі представлена трьома моделями: простої петлі зворотного зв’язку, розширеної петлі зворотного зв’язку (з’являється додатковий її виток) або складної петлі зворотного зв’язку (залучається додатковий посередник, що маркується появою нового витка-відгалуження). Висновки дослідження. Зазначена наративна техніка передбачає модифікацію всієї моделі відносин, оскільки залежить від того, як змінюються цінності і поведінка залучених до неї учасників, як відбуваються духовні зміни у світосприйнятті і способі життя людини або усього суспільства. Ключові слова: Біблія, біблійні нарації, дискурс, екологічні цінності, петля зворотного зв’язку.