The article considers the evolution of the formation of approaches to defining the essence of man in the economy. The theoretical foundations of the concept of «economic man» are described and its correspondence to modern processes is shown. The perception of the «economic man» model in economic discourse is analyzed. A comparative analysis of the views of different economic schools on the place and role of man in the economy makes it possible to argue that the analysis of models of economic man has not yet stood out in an independent area of research in world economics. In the framework of rather infrequent attempts in the literature to comprehensively analyze the theoretical and methodological problems associated with the economic person, there is not yet a clear definite definition. Some identify the economic person as «a rational individual who has stable advantages and seeks to maximize their own benefits in terms of complete information, freedom of choice and quality evaluation of alternatives». Others believe that «economic man is a metaphorical or figurative concept that means a prerequisite for a hypotheticaldeductive system of economic theory». There is also the opinion that the economic person is characterized by goals based on selfinterest and rational choice of means, but the rationality of the economic person does not extend to the choice of goals themselves. It is purely in-strumental in nature and is associated exclusively with the choice of optimal means of selfinterest, which is equivalent to maximizing the individual objective function. The models of the economic person formulated above have developed in the course of more than two centuries of evolution of economic science. During this time, some features of the economic man, previously considered basic, have disappeared as optional. These signs include the inevitable selfishness, completeness of information, instant reaction. Entre-preneurial abilities have been added to the main features, where an economic person can work to satisfy his own needs constantly, or become the driving force of this process and then simply control this process, thus satisfying all his needs.Keywords: man, economic man, model of «economic man», sociological man. У статті розглянуто еволюцію формування підходів до визначення сутності людини в економіці. Охарактеризовано теоретичні засади концепції «економічної людини» та показано її відповідність сучасним процесам. Проаналізовано сприйняття моделі «економічної людини» в економічному дискурсі. Порівняльне аналізування поглядів різних економічних шкіл на місце і роль людини в економіці дає можливість стверджувати те, що економічна людина розглядалася не як фактичний суб’єкт, який володіє волею, приймає конкретні господарські рішення, а як пасивний носій тієї чи іншої соціальної ролі. Лише в останні роки з’явилася низка праць економістів, соціологів, філософів, у яких людина економічна розглядається як сукупність економічних потреб, цілей індивіда та розкривається у суперечливій єдності людини, працівника як основного елемента системи продуктивних сил та суб’єкта економічних відносин.Ключові слова: людина, економічна людина, модель «економічної людини», соціологічної людини.