scholarly journals SPECIFICITY OF INFLUENCE OF CHILDREN WITH COMPLEX DEVELOPMENTAL DISORDERS ON MARRIAGE RELATIONS IN THEIR FAMILIES

Author(s):  
Shevchuk V.V.

Purpose. The purpose of the article is to highlight the results of a study of the impact of children with complex developmental disorders on the marital relationship of their parents.Methods. To achieve this goal and solve problems, the following psychodiagnostic tools were used: the scale “Marital Relations” according to the method “Incomplete sentences” and the scale of perception of self, marriage partner and other men and women according to the Semantic Differential of C.Osgood. The Mann-Whitney test was used to verify the reliability of the obtained data.Results. The study of marital relationships was conducted with 288 parents with children with complex developmental disorders (among them 152 raising children with complex speech and mental retardation and 136 parents of children with musculoskeletal disorders and oligophrenia), who formed the main group, and 184 parents of children without disabilities, who acted as a control group. According to the analysis of the research results, the following general characteristics can be distinguished:− marital relations in families with children with complex developmental disorders are less harmonious, less favorable, with a complicated intimate life and more tense compared to families raising children without developmental disabilities. Mothers of children with musculoskeletal disorders and oligophrenia show a particularly negative attitude towards marital relations, although their husbands consider them to be strong and active individuals;− self-esteem of mothers of children with complex developmental disorders is not homogeneous: underestimated - in those who raise a child with musculoskeletal disorders and oligophrenia and adequate - in women who have a child with complex speech defects and mental retardation;− men who raise children with complex developmental disorders also have low self-esteem, are not purposeful and less active than parents of children with normative development;− mothers and fathers explain their unrealized plans by failed marital and family relationships and their child’s shortcomings.Conclusions. The appearance in the family of a child with complex developmental disorders mainly has a negative effect on the marital relationship of parents, changing the perceptions of the couple about the environment, about themselves, each other and affects the relationship between them.Key words: child with complex developmental disorders, complex speech defects, oligophrenia, marital relations. Метою статті є висвітлення результатів дослідження особливостей впливу дітей із комплексними порушеннями розвитку на шлюбні стосунки їх батьків.Методи. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань використано такий психодіагностичний інструментарій: шкала «Подружні стосунки» за методикою «Незакінчені речення» і шкали сприймання себе, шлюбного партнера та інших чоловіків і жінок за семантичним диференціалом Ч. Осгуда. Для перевірки достовірності отриманих даних застосовувався критерій Манна-Уїтні.Результати. Дослідження шлюбних взаємин було проведене з 288 батьками, які мають дітей з комплексними порушеннями розвитку (серед них – 152 виховують дітей зі складними мовленнєвими вадами та розумовою відсталістю і 136 – із порушеннями опорно-рухового апарату та олігофренією), які склали основну групу, а також з 184 батьками дітей без вад розвитку, які виконували роль контрольної групи. За аналізом результатів дослідження можна виокремити такі загальні характеристики: – шлюбні стосунки у сім’ях, де є діти з комплексними порушеннями розвитку, менш гармонійні, менш сприятливі, з ускладненим інтимним життям та більш напружені порівняно із сім’ями, які виховують дітей без вад розвитку. Особливо виражене негативне ставлення до шлюбних стосунків демонструють матері дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та олігофренією, хоча чоловіки вважа-ють їх сильними та активними особистостями;– самооцінка матерів дітей з комплексними порушеннями розвитку є неоднорідною: занижена – у тих, які виховують дитину з порушеннями опорно-рухового апарату та олігофренією, адекватна – у жінок, які мають дитину зі складними мовленнєвими вадами та розумовою відсталістю;– чоловіки, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку, мають також занижену самооцінку, нецілеспрямовані та менш активні, ніж батьки дітей з нормативним розвитком;– матері та батьки пояснюють свої нереалізовані плани невдалими шлюбно-сімейними стосунками та вадами своєї дитини.Висновки. Поява в сім’ї дитини з комплексними порушеннями розвитку переважно негативно позначається на шлюбних стосунках батьків, змінюючи уявлення подружжя про оточення, себе, один одного, та впливає на взаємини між ними.Ключові слова: complex developmental disorders, complex speech disorders, oligophrenia, musculoskeletal disorders, marital relations.

Author(s):  
Shevchuk V.V.

Purpose. The purposeof the article is to analyze the results of an empirical study of the peculiarities of child-parent relationships in families raising children with complex developmental disorders.Methods. To achieve this goal, psychodiagnostic techniques were used, such as E. Schaefer’s Parental Attitude Test (PARI) and VV Parental Attitude Test Questionnaire. Stolina and A.Ya. Vargi. Student’s parametric criterion was used to identify statistical differences in parental attitudes in different groups.Results. A comparative study was conducted on 136 parents of children with musculoskeletal disorders and mental retardation, 152 parents of children with complex speech disabilities in combination with intellectual disabilities and 184 parents with children without developmental disabilities. A total of 472 parents took part in the study of child-parent relationships in families raising children with complex developmental disorders. The difference in the parental attitude to mentally retarded children with musculoskeletal disorders and to children with a complex of speech and intellectual disorders is a combination of the first higher level of emotional rejection and, at the same time, infantilization of the child. Parents of children with intellectual disabilities try to protect their children from the difficulties, complexities of the world and at the same time, this is one of the frustrating factors that manifests itself in the increased irritability of parents. Parents of children with disabilities are more likely to encourage the child’s dependence, to consider the child dependent and infantile. Parents of children with motor and intellectual disabilities are more likely to perceive their child as an unadapted life and a loser.Conclusions. The most unfavorable for the child attitudes and the nature of the relationship are demonstrated by parents who raise children with movement disorders and mental retardation compared to the parents of children with language and intellectual disabilities. Parents who have children with speech and intellectual disabilities have a more positive pedagogical prognosis of their upbringing and education of children, and hence the possible more successful social adaptation of the child in the future.Key words: children, dysontogenesis, parents, musculoskeletal disorders, mental retardation, speech disorders. Мета статті полягає в аналізі результатів емпіричного дослідження особливостей дитячо-батьківських стосунків у сім’ях, які виховують дітей із комплексними порушеннями розвитку.Методи. Для досягнення мети були використані такі психодіагностичні методики, як тест бать-ківських настанов (PARI) E. Шефера і тест-опитувальник батьківського ставлення В.В. Століна й А.Я. Варги. Для виявлення статистичної відмінності в батьківському ставленні в різних групах засто-совували параметричний критерій Стьюдента.Результати. Було проведено порівняльне дослідження 136 батьків дітей із порушенням опорно-рухового апарату та розумовою відсталістю, 152 батьків дітей зі складними мовленнєвими вадами в поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку та 184 батьків, які мають дітей із нормативним розвитком. Загалом у вивченні дитячо-батьківських взаємин у сім’ях, які виховують дітей із комплексними порушеннями розвитку, взяли участь 472 батьків. Відмінність у батьківському ставленні до розумово відсталих дітей із порушенням опорно-рухового апарату і до дітей із комплексом мовленнєвих та інте-лектуальних порушень полягає в поєднанні в перших більш високого рівня емоційного відкидання і водночас інфантилізації дитини. Батьки дітей, що мають інтелектуальне недорозвинення, намагаються захистити своїх дітей від труднощів, складнощів навколишнього світу, саме це є одним із фруструючих чинників, що проявляється в підвищеній дратівливості батьків. Батьки дітей із вадами розвитку більш схильні заохочувати залежність дитини, уважати дитину несамостійною й інфантильною. Батьки дітей із руховими й інтелектуальними порушеннями більш схильні сприймати свою дитину непристосованою до життя та невдахою. Висновки. Найбільш несприятливі для дитини настанови та характер взаємин демонструють батьки, які виховують дітей із руховими порушеннями та розумовою відсталістю, порівняно з батьками дітей із порушеннями мовленнєвого й інтелектуального розвитку. Батьки, які мають дітей із логопедичними й інтелектуальними вадами розвитку, мають більш позитивний педагогічний прогноз їх виховання і навчання, отже, і можливу більш успішну соціальну адаптацію дитини в майбутньому.Ключові слова: діти, дизонтогенез, батьки, порушення опорно-рухового апарату, розумова відсталість, мовленнєві порушення.


Author(s):  
Maryambibi Djumaniyazovna Abdullaeva ◽  

Parents are the greatest ones in the eyes of their children. Therefore, they can earn reputation with their best qualities before their children. Parents who have human qualities are honored by their children for a lifetime. In the family, our children learn self-esteem, manners, depending on the relationship of their parents to each other.The article analyzes the role of parents in the upbringing of children in the family. Based on the results of the study, the author has his own opinions.


2009 ◽  
Vol 24 (S1) ◽  
pp. 1-1 ◽  
Author(s):  
G. Tallat ◽  
A. Kamal ◽  
S. Mccarthy

The present study explored the moderator role of depression in the relationship of self esteem and the direction of social comparison in the context of marital relationships among married couples. The relationship between the direction of social comparison and depression was also explored. The sample consisted of 100 married individuals (50 Married Couples) having diverse educational and occupational background and form all the three socio economic background. The sample was taken from different cities of Pakistan. The couples were requested to complete Beck Depression Inventory (BDI) and Index of Self Esteem (ISE) along with another scale, Social Comparison in Marital Relationship Measure (SCMRM). SCMRM was developed by the researcher to explore the couples’ inclination of comparing their spouses with others around them on different dimension of marital relationship satisfaction. The standardized method was used for the development of SCMRM. The study provided evidence of significant negative relationship of depression with social comparison in marital relationship and with self esteem. The findings also supported the hypothesis that depression will play a role of moderator in the relationship between direction of social comparison in marital relationship and self esteem. Beck's (1967) cognitive model of depression suggested that depressives’ systematic bias against the self is reflected in their tendency to compare themselves with better off others. Thus our results confirm the cognitive depressive model which proposed that depressives engage in dysfunctional social comparison (upward).


Author(s):  
С.В. Феоктистова ◽  
Е.А. Калинкина ◽  
Е.В. Приходько

В данной статье рассматриваются различные подходы к определению «Образа Я» в психологической науке; характеризуются изменения, которые претерпевает данная структура в дошкольном периоде. Представлены результаты исследования самооценки и особенностей познавательного развития (мышление, слухоречевая память, внимание) детей с разным уровнем развития (с речевыми нарушениями, задержкой психического развития, условно нормативным развитием). The article treats various approaches to the investigation of the psychological concept of self-image. The article describes the changes one’s self-image undergoes during the preschool period. The article presents the results of a study of self-assessment and peculiarities of cognitive development (thinking, auditory-verbal memory, attention) in differently-abled children (children with speech disorders, children with mental retardation, and children with normative development).


2003 ◽  
Vol 19 (2) ◽  
pp. 117-123 ◽  
Author(s):  
Gisli H. Gudjonsson ◽  
Jon Fridrik Sigurdsson

Summary: The Gudjonsson Compliance Scale (GCS), the COPE Scale, and the Rosenberg Self-Esteem Scale were administered to 212 men and 212 women. Multiple regression of the test scores showed that low self-esteem and denial coping were the best predictors of compliance in both men and women. Significant sex differences emerged on all three scales, with women having lower self-esteem than men, being more compliant, and using different coping strategies when confronted with a stressful situation. The sex difference in compliance was mediated by differences in self-esteem between men and women.


2021 ◽  
Vol 35 ◽  
pp. S15-S18
Author(s):  
Fatmawaty Mallapiang ◽  
Azriful ◽  
Nildawati ◽  
Syarfaini ◽  
Masyitha Muis ◽  
...  

Author(s):  
Annamaria Murdaca ◽  
Francesca Cuzzocrea ◽  
Patrizia Oliva ◽  
Rosalba Larcan

Studies have highlighted the importance of using new technologies during the planning of educational and didactic paths to develop skills and functions in disabled patients (Bruschi, 2001). Assistive technologies represent real opportunities of e-participation to social life (Calvani, 2011; Chiappetta Caiola, 2009), which also works as scaffolding to promote developing processes (Cooke & Husey, 2002). The authors’ contribution examines the importance of technologies in supporting subjects with mental retardation. It shows the usability of many inputs that offer disabled patients the possibility to exercise cognitive styles, their own characteristics and their own autonomies to increase motivation and self esteem. The aims of this research are a) verify the effectiveness of didactic software based on Precision Teaching method; b) verify gender differences. For this study 40 children have been selected (20 boys and 20 girls) with and without mental retardation. The research consisted of 3 phases: pre-training phase, training phase and post-training phase. Results show learning improvements in each group; in spite of students’ difficulties, the use of Precision Teaching has reduced significantly the initial cognitive gap, which refers to the number of correct responses (accuracy) and to time of response (fluency) relative to the learning of how to use money.


2020 ◽  
pp. 0192513X2094892
Author(s):  
Athira Amira Abd Rauf ◽  
Maizatul Akmar Ismail ◽  
Vimala Balakrishnan ◽  
Loh Sau Cheong ◽  
Novia Indriaty Admodisastro ◽  
...  

The parents of children with dyslexia often experience more parenting stress and depressive symptoms compared to other parents. Studies have shown that supporting and encouraging such parents help in reducing their frustrations, fear, anger, and low self-esteem towards their children. The purpose of this study was to identify and examine the different types of support needed by the parents of children with dyslexia and to explore the relationships between the required support with the parents’ marital status. Fifty questionnaires were distributed to the parents of children with dyslexia and analyzed. The findings showed that the type of support needed for parents of children with dyslexia could be grouped into social, peer-to-peer, financial, and government support. Furthermore, the analysis indicated that there were no significant differences between the social (p = 0.4014), peer-to-peer (p = 0.5020), and government (p = 0.7121) support with parents’ marital status. However, based on one-way ANOVA analysis, there was a significant difference found between the parents’ marital status and financial support (p = 0.0241). Accordingly, it is anticipated that the implication of this research could be used as a guide and a reference for supporting and encouraging parents of children with dyslexia and other learning disabilities.


Sign in / Sign up

Export Citation Format

Share Document